- зсудомити
- -ить, перех.Док. до судомити. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зсудомити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зсудомлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зсудомити … Український тлумачний словник
поводити — I джу, диш, недок., повести/, еду/, еде/ш; мин. ч. пові/в, вела/, вело/; док. 1) неперех. Робити рух, ворушити чим небудь. || Проводити чим небудь по чомусь. || Робити рух чим небудь у певному напрямку. 2) тільки док., перех. Спрямувати рух кого … Український тлумачний словник
позмикати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зімкнути одне з одним, з єднати все чи багато чого небудь (перев. краї, кінці чогось). 2) діал. Скорчити, зсудомити руки, ноги і т. ін. || безос … Український тлумачний словник
поскорчувати — ує, док., перев. безос., розм. Скорчити, зсудомити (руки, ноги; багатьох) … Український тлумачний словник
посудомити — ить, док., перех., безос. Стягнути м язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому небудь, також багатьом). || Скорчити, покорчити … Український тлумачний словник
скарлючити — чу, чиш, док., перех., розм. 1) Сильно зігнути, скорчити. || Неприродно викривити (руки, пальці і т. ін.). 2) безос. Звести судомою; зсудомити … Український тлумачний словник